Хто насправді має найглибшу скам'ю в Прем'єр-лізі: аналіз глибини складів

Сучасний сезон англійської Прем'єр-ліги дедалі більше залежить не від стартового складу, а від того, що клуб може запропонувати, коли основні гравці вибувають через травми чи втому.

Варто розібратися, скільки якості ховається за межами типової стартової одинадцятки кожного клубу, і наскільки падає рівень команди, коли туди виходять резервісти. Також цікаво, в яких командах глибина складу найсильніша, а де найслабша, і як часто тренери насправді дають шанс своїм альтернативам.

Ще один момент — який реальний вплив мають гравці ротації, коли виходять на заміну, і як ресурси кожного клубу співвідносяться з його статусом, найближчим розкладом матчів та недавньою історією травм. Саме на ці питання й шукали відповідь аналітики.

За сукупним індексом глибини складу перше місце посідає Арсенал. Лондонці також лідирують в окремому індексі конкурентної глибини. Результат не надто дивує, але варто розібратися, що саме робить склад Мікеля Артети настільки сильним і надійним порівняно з рештою топ-дивізіону Англії.

Артета інвестує у глибину складу на Емірейтс

Влітку Арсенал зробив ставку саме на посилення резерву. Клуб розглядав гучні трансфери Вінісіуса Жуніора та Хуліана Альвареса, але зрештою підписання Бруно Гімарайнша та Езрі Конси доповнили вже насичену талантами лінію захисту й центр поля. Минулого сезону Мікелю Артеті довелося боротися з довгим списком травм, і цього разу клуб явно хоче уникнути повторення.

Сумарна поточна ринкова вартість заявлених запасних Арсенала в матчах Прем'єр-ліги цього сезону становить у середньому £367 млн. Жоден інший клуб навіть близько не наближається до цього показника.

Важливо уточнити: ці цифри базуються на оцінках Transfermarkt, тоді як клуби Прем'єр-ліги цього літа в середньому платили на 36% більше за такі оцінки під час трансферів. Тож з урахуванням цього £367 млн перетворюються ближче до £500 млн.

Три новачки еліти — Галль, Ковентрі та Іпсвіч — мають найнижчу середню вартість скам'ї. Але якщо глянути вище по таблиці, цікавою є позиція Брентфорда: клуб тримається одразу за традиційною «великою шісткою» із середньою вартістю резерву £129 млн.

Йдеться про справді вражаючий пул талантів за межами основи Арсенала. Проте сама лише ринкова вартість не дає відповіді, чи реально корисні ці альтернативи на полі.

Тож аналітики подивилися й на те, що ці гравці насправді показали на практиці.

Скам'я Арсенала вміє змінювати перебіг матчів

Для кожного гравця, який зараз виступає в Прем'єр-лізі, був вимірений його результат у ролі заміни в лігових матчах за два попередні повні сезони та поточний сезон.

Щоб один гол за 10-хвилинний вихід не підняв гравця одразу на вершину рейтингу, показники голів і асистів за 90 хвилин зважуються до середнього по лізі залежно від обсягу вибірки конкретного футболіста як заміни.

За результативними діями за 90 хвилин Арсенал посідає друге місце, пропускаючи вперед лише Брайтон. А за сирим загальним показником команда Мікеля Артети виходить на перше місце.

Із початку минулого сезону теперішній склад Арсенала набрав 27 голів плюс асистів за 4340 хвилин у ролі заміни, що дає скориговану ставку близько 0,54 результативної дії за 90 хвилин.

Арсеналу знадобиться весь склад одразу після міжнародної перерви, адже графік матчів у клубу один з найщільніших у лізі.

Мати глибину складу — це одне, довіряти їй — зовсім інше

Самі по собі цифри, що теоретично дозволяють покрити календар сезону, мало значать, якщо тренер чи головний коуч не користується цим ресурсом. Усіх гравців кожного клубу розподілили за кількістю зіграних хвилин у Прем'єр-лізі та розбили на три групи:

• 1–11: основні гравці
• 12–16: перша група ротації
• 17–22: глибша група ротації

Тоттенгем уже встиг розподілити відносно велику частку ігрового часу поза межами основної одинадцятки, хоча команда не виступає на стільки фронтах, як інші. Можливо, Роберто Де Дзербі досі не визначився, хто саме входить до його найсильнішого складу.

Цікаво, що основа Манчестер Юнайтед забирає понад 88% усього ігрового часу клубу — більше має лише Борнмут та Евертон. Хоча за даними аналізу, Юнайтед доволі добре підготовлений до навантаженого розкладу, Майкл Керрік досі не наважився довірити більше хвилин ротаційним гравцям.

Натомість у Арсенала та Манчестер Сіті гравці, що посідають з 12-го по 22-ге місце за хвилинами, набрали близько 15% загального ігрового часу.

Що станеться, якщо замінити всю стартову одинадцятку

А що, якщо клуб спіткала би справжня криза травм, яка вибила б усю основну одинадцятку одночасно? На основі ігрового часу в Прем'єр-лізі для кожного клубу визначили гравців, яким тренер довіряє статус основних, побудували умовну першу одинадцятку, а потім сформували й другу — з тих, хто залишився.

Модельна перша одинадцятка Арсенала оцінена у £580 млн, а друга — приблизно у £536 млн. Це означає, що клуб зберігає близько 92% вартості своєї основи навіть за умовної заміни всіх одинадцяти гравців.

Для порівняння, друга одинадцятка Манчестер Сіті дешевша за першу на £428,2 млн. Значною мірою це пояснюється падінням вартості атаки за відсутності Ерлінга Голанда, але контраст все одно вражаючий.

У двох клубів — Астон Вілла та Галля — друга одинадцятка за вартістю перевищує першу, сформовану на основі ігрового часу. Оскільки обидва клуби активно діяли на трансферному ринку в останні дні, варто очікувати змін у складах Унаї Емері та Сержа Якировича, коли новачки остаточно інтегруються.

Де ваш клуб найсильніший, а де найслабший

На практиці проблеми з глибиною складу зазвичай виникають тоді, коли якась конкретна позиція стає надто вузькою. Навіть у найсильніших клубів є помітні слабкі місця.

Попри всю якість, Арсенал має серйозний дефіцит на лівому фланзі атаки після продажу Габріеля Мартінеллі та Леандро Тросарда. Ліверпуль у ще гіршій ситуації на протилежному фланзі — через продаж Мохамеда Салаха.

Найгірші позиції за якістю та резервом у всій лізі зафіксовані в атакувальному центрі поля Брайтона, Крістал Пелес та Ньюкасла, хоча всі троє зазвичай грають без класичної «десятки».

Евертон посідає 20-те місце за глибиною на позиції центрфорварда з показником 36,1 — після невдалої спроби підписати Фолорін Балогуна. Це не означає, що нинішній основний форвард Евертона Тьєрно Баррі — найгірший у лізі. Це означає, що якість гравців, здатних його замінити, помітно слабша порівняно з іншими клубами.

Загалом склади чемпіонів Прем'єр-ліги виглядають одними з найбільш збалансованих. Лише Астон Вілла випереджає їх за чистим показником Squad Depth Score, який вимірює силу альтернатив відносно основного складу.

На результат Астон Вілли вплинули втрати Морган Роджерса, Оллі Воткінса, Юрі Тілеманса, Езрі Конси та Емі Мартінеса. Через це розрив між новими основними гравцями та варіантами ротації став не таким значним.

Хто дає найбільше шансів молодим гравцям

Хоча не всі молоді футболісти готові до рівня Прем'єр-ліги, саме вони можуть стати реальною альтернативою основі. Модель враховує перспективних гравців там, де вони вже мають сформовану ринкову вартість або встигли отримати ігровий час у лізі.

Чолсі має найціннішу групу молодих гравців першої команди в усій Прем'єр-лізі: сім футболістів віком до 21 року загальною вартістю £229,5 млн. У цьому випадку йдеться виключно про гравців, яких клуб купив, зокрема Вільяна Ештевау та Джеовані Кенду.

На другому місці Манчестер Сіті з показником £190,9 млн, далі йдуть Брайтон (£179,1 млн), Манчестер Юнайтед (£177,1 млн) та Борнмут (£159,5 млн). Але вартість і реальні ігрові можливості не завжди йдуть пліч-опліч. З цих п'яти клубів лише Брайтон (1-ше місце) та Манчестер Юнайтед (5-те місце) входять у топ-5 за кількістю зіграних хвилин.

Це контрастує з Манчестер Сіті, чия молодіжна група зіграла лише 257 хвилин, та Арсеналом, де двоє молодих гравців основи загальною вартістю £72,7 млн накопичили 282 хвилини. Щоправда, це все одно більше, ніж єдина хвилина, яку отримав такий гравець у Лідса.

Хто за одну травму від справжньої проблеми

Нарешті, змоделювали ситуацію, коли кожен клуб втрачає по черзі кожного гравця своєї стартової одинадцятки. Обраний футболіст вилучається зі складу, а модель відбудовує найсильнішу можливу лінію з того, що залишилося.

Це дозволяє визначити гравців і позиції, відсутність яких створює найбільшу структурну проблему для команди.

Як і можна було очікувати, здебільшого це голкіпери. Барт Вербруген з Брайтона визнаний найбільшою потенційною втратою для своєї команди в усій лізі, якщо не зіграє.

Проте є й клуби, чия найбільша потенційна втрата — не голкіпер. Для Астон Вілли це вже стало молодим Джорджем Хеммінгсом. Для Борнмута — Адрієн Труффер, а для Крістал Пелес — Адам Вортон.

Наскільки глибокий саме ваш клуб

Для кожного клубу можна отримати детальний профіль глибини складу, включно з вартістю другої одинадцятки, найсильнішими та найслабшими позиціями, впливом скам'ї запасних і готовністю до навантажень попереду.